У фантастичній картині світу «Цахеса» його нагромаджуються різні змістові нашарування: цей світ перетворюється, деформується, функціонування стає абсурдним. Подібна абсурдність ви показує справжню суть людей та взаємодію між ними, яка прихована за масками, ролями, явленнями.
Цахес – потвора, від захвату перед якою всі божеволіють. Його огідна поведінка підкреслює зовнішню і внутрішню потворність. Цихес створює навколо себе світ, у якому все відбувається навпаки: його огідні дії приписуються людям, якими він користується. Підміну помічає тільки Бальтазар, але він не розуміє, що відбувається з людьми. Його здоровий глузд виявляється безсилим проти колективного запаморочення.
Чарі Феї, який отримав Цахес, виявили аморфність суспільної свідомості, не здатні опиратися духовному насильству, не здатні навіть його помітити. Люди бездумно вихваляють Цахеса, а він так само бездумно користується дією чарів. Деформація у свідомості всього суспільства є настільки глобальною, що майже ніхто не здогадується про їхню думку, наступний нічний погляд, за межі Бальтазарового, не проникає за межі видимого чи того, що таким здається.
У виставі чітко виражено парадоксальну закономірність: волю людей підкорили, а вони від цього не стали, бо не усвідомлюють своєї духовної несвободи.
Автор: Ярослав Стельмах, за повністю Ернста Теодора Амадея Гофмана
Фарс на 2 дії
Постановка, режисура, музичне оформлення Володимира Підцерковного
Сценографія, ляльки, костюми, грим Каріни Чепурної
Хореографія й постановка танців Андрія Довбуша
Вокальна підготовка акторів Любові Литвинчук
Вистава для дітей старшого шкільного віку, юнацтва та дорослих.
