"Витівка Великого Мертвіарха"



Витівка Великого Мертвіарха
за п’єсою Мішеля де Ґельдерода «La Balade du grand macabre»
Для дорослого глядача
--------------------------------------------------------------

 

Режисер-постановник - Володимир Підцерковний

Художник-постановник - Каріна Чепурна

Композитор - Віктор Новожилов

Балетмейстер-постановник - Андрій Довбуш

Художник з освітлення - Данило Добровольський

Асистент художника з освітлення - Петро Сенчук

В ролях:

НЕКРОЗОТАР, Великий Мертвіарх – Юрій Полєк

ПУСТОМЕЛЕР, філософ – Олексій Бакін

СИЗОНІС, п’яниця – Тарас Винник

СІР НЕНАЖЕРДОН, наслідний принц Брейгеландії – Ігор Прокоп’як

СЛИНЯВІЯ, дружина Пустомелера – Надія Деркач

АСПИД, міністр – Микола Мацьків

ВАСИЛІСК, міністр – Петро Бабінець

АДРІАН, гарний юнак – Олена Хомякова

ЖАСМИНА, гарна дівчина – Зоряна Ягас

РОЗТЕРЗАК, РОЗІРВАК, РОЗКИДАК, солдати – Любомир Йосифів, Петро Камінський, Володимир Кочмар

ГОРЛАННА ГЛОТКА ЮРБИ – Петро Бабінець, Ольга Гнатюк, Надія Деркач, Любомир Йосифів, Петро Камінський, Володимир Кочмар, Наталія Лемчак, Микола Мацьків, Марія Мельник, Олена Хомякова, Зоряна Ягас

Машиністи сцени - Андрій Калин, Юрій Матофій

У виставі використані музичні мотиви народів світу

Декорації, костюми та ляльки виготовлені у майстернях театру

Столяри-бутафори – Василь Мельницький , Андрій Курищук

Кравчиня – Надія Колибаб’юк

Бутафори – Надія Водоставська-Шевчук, Ірина Мулик

Завідувач постановочною частиною театру – Михайло Шеремета

Про автора:

Мішель де Ґельдерод (Michel de Ghelderode 03.04.1898 — 01.04.1962) — бельгійський письменник.

Театр Ґельдерода — явище унікальне. Він є поетичним, пластичним, алегоричним, вільним і відкритим, з елементами фантастики та містики. У своїх п’єсах Ґельдерод завиграшки поєднував реальність та ілюзію, містеріальне і блазенське, конкретно-історичне та позачасове, зазначаючи: «Мені просто хотілося трохи відчинити вікно, двері, розсунути завісу перед чимось новим, розширити занадто ув’язану зі своїм часом форму, зламати умовні межі театру». Навіть авторські жанрові означення нерідко поєднують протилежне та несумісне: «трагедія для мюзик-холу» («Смерть доктора Фауста»), «невеселий водевіль» («Пантаглейз»), «містерія для лялькового театру» («Про диявола, що проповідував дива»), «трагедія-буф» («Поминки у пеклі»). Сюжети своїх п’єс драматург черпав із Біблії («Варрава», «Жінки біля гробу»), церковної («Святий Франциск Ассизький») та цивільної історій («Облога Остенде»), фольклору («Витівка Великого Мертвіарха», «Пантаглейз»). Однак історична п’єса часто перетворюється у буфонну гру («Христофор Колумб», «Ескоріал»).

Драматург розвивав традиції символістського театру (М. Метерлінк), надавав своїм п’єсам характеру «театру жорстокості» (А. Арто) і надривності (експресіонізм). Він робив їх інтелектуально насиченими, похмуро філософськими, надмірно театральними. У національному фольклорі драматурга приваблювала щирість поетичних почуттів і оптимізм у вирішенні конфліктів добра та зла.

Ґельдерод зробив минуле мірилом в оцінці теперішнього та його культури, намагався відновити зв’язок часів. Він зізнавався, шо полюбив театр тому, що «знайшов у ньому інструмент, що дозволяє вирватися з-під влади Часу».

 

Дія п’єс Ґельдерода відбувається найчастіше у середньовічній Фландрії («Червона магія», «Сорока на шибениці», «Витівка Великого Мертвіарха»), проте нерідко переміщується у часі і просторі: дія «Смерті доктора Фауста «відбувається у Фландрії «водночас у XVI і XX століттях». Його улюбленими персонажами є блазні («Ескоріал», «Школа блазнів», «Пантаглейз»), актори і клоуни («Вихід актора», «Три актори, одна драма»). Діють у них також чорти та відьми, королі та бродяги, кати та ченці, які проходять перед глядачем у «танку смерті» або «блазенському хороводі».

 

Однак герої драматурга — не стільки живі люди, скільки маріонетки старовинного фламандського театру, гігантські манекени народних карнавальних вистав. Недаремно багато п’єс Ґельдерода призначені саме для театру маріонеток («Фарс про Смерть, яка сама ледь не померла», «Витівка Великого Мертвіарха», «Містерія про Страсті Господні», «Спокуса святого Антонія»). Численні п’єси Ґельдерода мають релігійний характер, однак драматург поєднує релігійне з клоунадою, створює своєрідні містерії-буф. Ґельдерод у своїх драматичних творах зображує світ пристрастей, лицемірства, пороків, збочень…

 

Є. Васильєв

Проект реалізується за підтримки Програма і3 «Ідея – Імпульс – Інновація»

Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

афіша

Братик Кролик

Братик Кролик

27 листопада (четвер)

поч. о 12:00 та 16:00 год.

докладно »
Про Івана і Кота

Про Івана і Кота

26 листопада (четвер)

поч. о 15:00 та 17:00 год.

докладно »
Про те, про се…

Про те, про се…

20 листопада (п’ятниця)

поч. о 17:00

докладно »

новини

Прем’єра “На полі крові”

Прем’єра “На полі крові”

Запрошуємо на прем’єру вистави 15 жовтня о 18:00 год. …

докладно »
Нагорода

Нагорода

КОЛЕКТИВ ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК НАГОРОДЖЕНИЙ ВИСОКОЮ …

докладно »
Набір у студію “Лялькове диво”

Набір у студію “Лялькове диво”

ШАНОВНІ ГЛЯДАЧІ! Ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з …

докладно »

Результати конкурсу дитячого малюнку “З театром рости веселіше!”

До Міжнародного Дня захисту дітей театр ляльок …

докладно »
  • Опитування

  • Опитування

  • Опитування