В Івано-Франківську випав перший сніг... У жовтні це вже не дивина для цих країв, та дерева подекуди стояли вкриті ще зовсім зеленим листям. Було зимно, але серця дорослих зігрівались радісним теплом, ко¬ли вони бачили вервечки дитячих зграйок, які з усіх вулиць гамірливо стікалися в центр міста, до Філармонії. Дітвора поспішала на лялькові вистави. Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Обереги». Такою по¬етичною назвою «закодував» на добро цю мистецьку акцію його організатор — Івано-Франківський театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, директор театру і директор фестивалю, заслужений працівник культури України Зіновій Борецький. При організаційній та фінансовій підтримці Міністерства культури і мистецтв України і Управління культури облдержадміністрації цього року фестиваль «Обереги» проходив вдруге. Маючи у своїй творчій програмі тематичне забарвлення — національна класика на сцені театру ляльок, організатори фестивалю, виходячи з загально¬національних інтересів українського духовного відродження, прагнули провадити в життя ідею підтримки та популяризації творів лялькового мистецтва, що опираються на глибоку національну культурну традицію, класичну літературу, фольклор. Найкращим прикладом класики є казка, в ній спресовано вікову мудрість народу, вона сама — наче оберіг добрих традицій. Саме казка лежала в основі багатьох фестивальних вистав. Була вона в осучасненому вигляді, як роз¬казана у кількох національних варіантах, навіть американському, казка про Курочку Рябу у виставі «Жили-були» М. Бартєнєва, А. Усачова Івано-Франківського театру ляльок ім. М. Підгірянки, існувала і традиційна казка у традиційному ширмовому виконанні у виставі «Сестричка Оленка та Братик Івасик» К. Черняка Тернопільського театру актора та ляльки. Хитрий їжачок, який одурив Зайчика у змаганнях з бігу, весело співав у казці-мюзиклі «Веселі перегони» О. Кузьміна за твором І. Франка у виконанні Чернівецького те¬атру ляльок. З мотивами білоруських народних казок глядачі познайомилися у виставі «Казки, із скрині» Мінського обласного театру ляльок «Батлейка». Немов чарівники, розкрили, актори свою подорожню скриню — і виявилося в ній чудес... Винахідлива сирітка Марися не тільки назбирала собі посаг, а й перехитрила самого Чорта. Були вистави, які дещо вибилися з жанрової обов'язковості національної класики. Але маленькими глядачами будь-яка вистава сприймалася залюбки. І веселі Жирафа та Носоріг з однойменної вистави Полтавського театру ляльок, яким спало на думку помінятися шиями, і звірята, які довірливо розмовляли одне з одним у виставі «Коли ще звірі говорили» за Мотивами казок І. Франка Івано-Франківського театру ляльок, і Курочка, Півник та їхні сусіди — Індик, Осел, Козел, Сорока з вистави «А де ж п'яте?» болгарського драматурга Б. Апрілова Закарпатсько¬го театру ляльок, Петрушка та Баба Яга з вистави «Стара казка» Черкаського театру ляльок. Усі вони полюбилися малечі і галас стояв у залі, коли дітлахи до¬помагали розібратися в ситуації своїм казковим друзям. Подією фестивалю стала вистава «Тарас» Львівського театру ляльок — поетична розповідь за поемою Б. Стельмаха про дитинство Тараса Шевченка. Та вистава розповідає про це не прямо і конкретно, а метафорично образно розмірковує про долю генія, який приходить на: землю, про шлях Поета. Доля і Безталання ведуть боротьбу за світлу душу, і маленький Тарас рятується у фантазіях, вигадуючи і козака-оборонця, і чумаків, що спускаються своїм возом з Чумацького шляху. Реальність і вигадка переплелись у цій поетичній, образній притчі. Силуетні ляльки, немов тіні, супроводжують Тараса — об'ємну ляльку (сценографія М. Ніколаєва) — всесвіт метафор, образних сентенцій, багатющого візуального ряду. Атмосфера вистави далека від просто розважальної, тут дітям треба уважно слухати, включатися емоційно і розумово. Така палітра фестивалю свідчила про тематичний розмай підходів до теми класики, хоча, звичайно, запропоновані вистави — лише мізерний відсоток того величезного масиву національної літератури, що чекає на своє втілення на сценах лялькових театрів. Свято фестивалю завершилося, а у лялькарів при спілкуванні народилося багато нових творчих ідей, отож часу достатньо, щоб підготувати вистави на черговий, III фестиваль, що відбудеться у 2005 році. Івано-Франківські «Обереги» подарували творчу наснагу лялькарям, оберігатимуть своїх маленьких глядачів і чекатимуть на нові відкриття у вічно юному ляльковому мистецтві.
