Сімнадцять років життя у репертуарі театру – солідний вік для вистави. То значить, що їй (виставі) випала щаслива доля хвилювати серця й розбуркувати фантазію не тільки у глядачів, але й у акторів, котрі її творять.

Йдеться про виставу за п’єсою чеського драматурга Ладислава Дворського у перекладі Сергія Єфремова «ПРИНЦЕСА-СТРИБУНКА», поставлену Дмитром Нуянзіним у співдружності із художниками Миколою Даньком (сценографія й костюми) й Андрієм Солоняком (ляльки) та балетмейстером Володимиром Петриком у 1993 році, котру, як естафету, отримали від акторів старшого покоління Надії Деркач, Володимира Кочмара, Романа Януша молоді театральні обдарування – Олена Хомякова, Петро Камінський та Юрій Полєк.

Прем’єра пройшла успішно. Нові виконавці не лише перейняли у старших їх творчі знахідки, але активно шукають своїх неповторних барв, втілюючи сценічні образи. Вони цілком віддають свій артистичний потенціал реалізації багатошарового режисерського задуму, з легкістю переходячи від акторських діалогів до поезії (у виставі звучать сонети Вільяма Шекспіра), співу, танцю, ляльковедення, що особливо клопітно, бо маріонетка – лялька досить примхлива.

Із наступного тижня артисти показуватимуть виставу у дошкільних закладах міста. Сподіваємося, що малеча буде рада подивитися цю чарівну, романтичну й мудру казку про торжество добра, вірності й любові.

Василь Стрільчук
Фото автора