Головна » 2012 » Лютий » 1 » Прем'єра у Муніципальному театрі «Київ»
Прем'єра у Муніципальному театрі «Київ»
21:40
Протистояти київській владі новою сценою і виставою
Фотоwww.teatr-kiev.kiev.ua 28 січня творчий колектив Муніципального театру «Київ» запросив шанувальників на прем’єру вистави «Fantasy з життя саксофоніста» за п’єсою Матея Вішнека «Пригоди ведмедиків Панда…». Улюблених акторів глядачі вперше побачили на новій мікросцені, відкриття якої стало важливою подією в житті не лише театру, а й мистецького Києва загалом. Погодьтеся, більшість театральних подій столиці України вимушено зосереджено в центрі Києва. Водночас цілі райони міста позбавлені мистецького процесу. Відтак поява нової сцени на Русанівці може стати значним кроком у розбудові театрального простору української столиці. Адже нова мікросцена облаштована за сучасними вимогами, вміщує 20 глядачів.
Для багатьох некомерційних постановок наявність такої сцени є необхідністю. До речі, як зазначив режисер муніципального театру «Київ» Валерій Невєдров, нині варто розпочати роботу над підготовкою нового репертуару для такого приміщення. А це може означати, що невеликі проекти нарешті знайдуть свій «театральний дах».
Принагідно зазначимо, що сьогодні Муніципальний театр «Київ» перебуває у постійній конфронтації з київською владою, яка намагається позбавити творчий колектив усього приміщення. Однак це не зупиняє «киян» перед новими театральними проектами. Можливо, ця ініціатива розбудить громадськість української столиці щодо підтримки власного культурного продукту.
Вистава «Fantasy з життя саксофоніста» стала гідним відкриттям нової сцени. Щодо сюжету : чоловік і жінка проводять ніч разом, а на ранок не можуть пригадати імен одне одного… Щоб збагнути сенс свого існування, Він і Вона мають дев’ять ночей. Дев’ять етапів буття. Однак глядач має лише годину.
Приміщення облаштоване таким чином, що виставу складно спостерігати відсторонено. Зала і сцена сприймаються як одне ціле. Відчуття наближеності до героїв захоплює, і глядач має змогу опинитися всередині подій, ніби переживаючи цю вигадану, але водночас реальну історію.
П’єса «Пригоди ведмедиків Панда…» належить до цілої низки вистав театру абсурду. Тому химерність ситуацій, часом складні для розуміння роздуми героїв – навряд чи можна переказати. Глибина в тому, що на кожне з поставлених питань важко дати однозначну відповідь. Матей Вішнек пропонує кожному мислити, шукати та знаходити власну точку зору, а режисер та актори талановито налаштовують глядача на необхідність міркування.
Незважаючи на не традиційність сюжетних ліній і реалізації вистави, глядач переконаний: прем’єра відбулася. Сприяли цьому і філософський сюжет, і майстерна гра акторів, і новаторський підхід режисера: живе звучання саксофона, присутність 3D-елементів (візуальні проекції з подвійним та потрійним накладанням, що створюють ефект 3D зображення).
Люди добрі, ну що ж діється? Стільки слів написала про виставу та жодного прізвища! Хто поставив? Хто зіграв? Чи то вже не важливо у сучасному театрі? Про три д сказали, а про людей забули...
