Національний університет „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет гуманітарних наук, кафедра філології ПРИРОДА ТЕАТРАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ Е.Т.А.ГОФМАНА Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання бакалавра гуманітарних наук Науковий керівник: канд. філол. наук Шалагінов Б.Б. Київ – 2003
План
Вступ І. Творчість Е.Т.А.Гофмана у контексті доби 1.Ідея романтичного синтезу мистецтв і творчість Гофмана 2.Театральна діяльність письменника 3. Стан театру в Німеччині поч.ХІХ ст. та естетичні пошуки Гофмана ІІ.Театральна естетика Гофмана 1.Театральність як естетична категорія 2.Поетика театрального видовища у творах Гофмана ІІІ. Рецепція традиційних театральних форм у Гофмана 1.Театральність як основний засіб комічного, романтичної іронії і гротеску. Відмінність традиційного і романтичного гротеску 2.Вплив італійської комедії дель арте 3.Образи театру маріонеток, ляльок, автоматів, механізмів IV. Гофманова концепція романтичної опери як найдосконалішого театрального дійства 1.Гофман – автор першої романтичної опери в Німеччині 2.Розкриття концепції опери в „музичних” новелах Гофмана Висновки Література
Вступ
Твори Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822) вже протягом майже двох століть привертають незмінну читацьку і дослідницьку увагу. Цей письменник є найвідомішим і найвпливовішим з німецьких романтиків, незмінно сучасний і цікавий для прочитання і тлумачення. Його твори живуть постійним сценічним життям, виникають нові й нові постановки. Недарма підзаголовком одного з його творів є „Казка з нових часів”: кожне покоління знаходить у ньому щось нове й актуальне.
Незважаючи на активне сценічне життя творів Е.Т.А.Гофмана, не досить широко представлені сучасні дослідження його творчості. З досліджень раніших років найгрунтовнішими є праця Н.Я.Берковського „Романтизм в Германии” – дослідження 1972 року, перевидане у 2001 р., а також збірка статей „Художественный мир Э.Т.А.Гофмана”, яка вийшла у 1982 році. Дуже незначна кількість українських досліджень, серед них найцікавіше – А.П.Шамрая 1969 року. Із сучасних праць необхідно відзначити підручник із зарубіжної літератури Д.С.Наливайка і К.О.Шахової (1997р.), а також передмова К.О.Шахової до цьогорічного видання творів Гофмана, яке, на жаль, є поки що важкодоступним. Слід наголосити на тому, що немає цілісного дослідження проблеми театру і театральності у Гофмана, а у різноманітних дослідженнях театральність розглядається переважно як засіб комічного, зокрема сатири. Такий підхід правильний, але проблема цим далеко не вичерпується, і тому нашою метою є більш широкий розгляд питань, пов’язаних із театром, його естетикою і поетикою у творах Гофмана. Необхідність створення повної картини вимагає розгляд теоретичних поглядів митця та їх практичного втілення у творах. Для цього потрібне розкриття поняття театральності, дослідження театральної поетики у структурі твору. Нас цікавить також рецепція традиційних театральних форм (комедії дель арте та театру маріонеток), співвідношення традиційності та новаторства у використанні їх основних мотивів, схем та героїв. На нашу думку, важливо простежити також зв’язок театральної діяльності письменника із формуванням його естетичних поглядів, пошук засобів виразності та театральних форм, які б відповідали романтичному світобаченню.
Дослідження грунтується на аналізі літературних і літературно-критичних творів, листів і щоденників Е.Т.А.Гофмана. Для роботи використано майже весь творчий доробок письменника, оскільки практично у кожному творі так чи інакше розкривається обрана нами тема. Як методологічну основу для дослідження ми застосували праці з теорії та історії театру, зокрема комедії дель арте (Дживелегов А.К.”Итальчнская народная комедия”), театру маріонеток (Смирнова Н.В.”Искусство играющих кукол: Смена театральных систем”) та оперного театру („Історія опери”). Використане дослідження М.М.Бахтіна про народну культуру Середньовіччя і Ренесансу, зокрема його положення про трансформацію романтиками такої традиційної форми, як гротеск. На нашу думку, важливим аспектом цього дослідження має бути наголошення на новаторстві Гофмана як у сфері теоретичній, так і у його практичному втіленні своїх естетичних поглядів...
