РИНОК ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Президент Всеукраїнської професійної спілки «Гільдія Акторів Кіно», магістр права інтелектуальної власності - Артур Лі.

ЯК ДЕРЖАВА ПОРУШУЄ КОНСТИТЦІЙНІ ПРАВА ГРОМАДЯН - ЧОМУ ЖУРНАЛІСТИ, НАУКОВЦІ, АКТОРИ, ВИНАХІДНИКИ ТА ІНШІ ТВОРЦІ НЕ ОТРИМУЮТЬ ВИНАГОРОД РОЯЛТІ ВСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ З АВТОРАМИ ТА ВИКОНАВЦЯМИ

УРЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВІДНОСИН МІЖ РОБОТОДАВЦЕМ І НАЙМАНИМ ТВОРЦЕМ ПРИ СТВОРЕНІ ОБ’ЄКТІВ ІВ

Об’єктами права інтелектуальної власності є продукти творчої діяльності які є творами, що охороняються ЗУ «Про авторське право і суміжні права», Договором ВОІВ Про авторське право (1996) та Угодою ТРІПС до якої Україна приєдналась10 квітня 2008 року Законом №250-VI.

При створенні творів працівниками, на умовах виконання службових (трудових) обов’язків, договір з автором має відповідати вимогам ч.3 ст.16 ЗУ «Про авторське право і суміжні права».

Стенограма
заключної конференції журі фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Світлана Максименко: Дорогі, друзі! Останній день V Міжнародного фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011», і ми, ясна річ, можемо подякувати учасникам та організаторам, котрі продовжили цю прекрасну традицію, започатковану 10 років тому, на початку нового тисячоліття, розуміючи, що «ОБЕРЕГИ» це те, що повинне нас і об’єднувати в цьому світі й говорити про наші ідентичність: це театр, котрий пропагує національну культуру, як мову або як засіб виразності, який повинен бути універсальним. Мову театру ляльок розуміють у світі, і ми можемо бути цікавими тільки тоді, коли ми щось запропонуємо своє, котре нас вирізняє і водночас об’єднує. Отже, лялька універсальна, лялька не має мовних, етнічних кордонів. На цьому фестивалі ми побачили, що дійсно там, де є талановитий режисер, талановитий художник і актор, котрий «оживляє» ляльку, там не треба перекладача, не треба, так би мовити, будь-яких пояснень. Лялька це те, котре ніколи не вмре, хоча й проблем у ній багато. Ми побачили різні театри, різні засоби виразності і, якщо будуть запитання, то я думаю, що мої поважні колеги, практики театру Леонід Попов і Олександр Інюточкін, котрі представляють дві найповжніші школи – київську й харківську, зможуть на них відповісти й поділитися своїми враженнями про те, що ж все-таки є фестиваль «ОБЕРЕГИ».

Дмитро Нуянзін
"Не в писанках справа, коли йдеться про національну драматургію. "
Виступ на конференції в рамках фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Олександр Куцик
Я бачу, що сьогодні театр зробив свій вибір.
Виступ на конференції в рамках фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Валерій Бугайов
"...Питання національної драматургії, це, преш за все, питання внутрішньої потреби самого митця."
Виступ на конференції в рамках фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Іван Рожко
"Не можна сказати, що сьогодні держава кинула просто так театр ляльок."
Виступ на конференції в рамках фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Николай Наумов
РЕЖИССЕР и ДРАМАТУРГ - ТВОРЧЕСКИЙ ДУЭТ ИЛИ?..

Драматургия, как и все искусство, испытывает воздействие различных факторов общественного развития того или иного исторического периода. Идеология, социальный уклад, даже уровень материального благосостояния людей оказывают влияние на всю духовную жизнь человека, свидетелями чего мы были довольно продолжительное время. А если прибавить к этому и долю "конъюнктурщины", присущей в некоторой степени творчеству, и погоню за модой (да, да! будем самокритичны!), то сложность и важность поставленного вопроса становится вполне объяснимой и требует необходимости снова и снова говорить на эту тему.

Ярослав Грушецький

Фольклор. Класика. «Обереги».
Блукання в часі: 2001 – 2011.

Власне, саму історію можна було б обмежити одним твердженням – так, режисери театру ляльок України використовували фольклор, як певний художній стиль, особливо в 90-х роках ХХ ст. Щоб зняти плутанину між поняттями «фольклор» і «національна класика», достатньо було б такої формули: «фольклорні стилізації різного штибу були вплетені в режисерські інтерпретації національної класики, як вплітався долар на гуцульському весіллі женихом у косу нареченої». Далі мав би слідувати невеличкий перелік творів поіменно…

Світлана Максименко
«Чому ми сьогодні соромимося бути театром ляльок?..»
Виступ на конференції в рамках фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Очевидно, що я не можу конкурувати з поважними практиками театру ляльок, котрі досить чітко визначилися в проблемах театру. Я буду говорити про сьогоднішній день, про те що ми побачили від «Оберегів» 2001 року до «Оберегів» 2011 року. Я буду говорити про ті проблеми, які очевидні через десять років після того, як моя колега Світлана Михайлівна (Веселка) і я були на першому цьому фестивалі. Що ж сталося через десять років? Сталося те, що ми маємо двадцять років державної незалежності, ми відійшли від тоталітарного режиму, коли театр був засобом ідеології, коли ця ідеологія цензурувалася, фінансувалася, популяризувалася – ми мало той театр, який ми мали. Через двадцять років, втративши офіційну цензуру, нагляд, тиск, ми залишені…