Гнат Хоткевич і його "ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТЕАТР".
"Гонору и слави ми доста мали, але у кишках нам голод кавкав"

Він, харків'янин, фольклорист і музикант, уперше там побував 1906-го. Мав тоді 29 років. Тільки-но осів у Галичині, що входила тоді до Австро-Угорської імперії. Переховувався тут від переслідувань російської поліції за організацію політичного страйку. На життя заробляв концертами - виконував народні думи під бандуру. А весь вільний час проводив у Карпатах.

100 великих театров мира
Капиталина Антоновна Смолина

Театр — одно из древнейших искусств. Его зачатки можно наблюдать уже в детской игре, в обычаях и обрядах — в свадебном, например. Но именно театр, как никакое другое искусство, вбирает в себя множество элементов. Театр разнообразен и разнолик. Человеческая память хранит представление о величии театров самых разных эпох. Древнегреческие и древнеримские театры до сих пор пленяют воображение своей масштабной и грандиозной архитектурой, своим удивительным образом организованным пространством. Но театр может жить не только в великолепных архитектурных зданиях, он может обитать и на улице, совершенно не теряя при этом своей магической притягательности. Таков Театр Петрушки, для которого только и нужна была ширма, да еще шарманщик. Роскошные театры Италии, великолепные театральные сооружения Европы, театры как памятники архитектуры — все это разнообразие пройдет перед взором читателя нашей книги.

Лев Кудрявцев
"Аби Україна у щасті буяла…"

Михайло Петрович народився 14 грудня 1840 р. в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика, який служив ротмістром у царському війську. Мати походила з родини Лисенків. На 12-му році життя хлопчина залишився круглим сиротою. Його опікуном і вихователем став дядько Віталій Лисенко – батько геніального українського композитора Миколи Лисенка.

Театри Давньої Греції: походження, актори, архітектура, драматургія

Походження давньогрецького театру.
Організація театральних вистав.
Актори і маски. Хор і глядачі.
Давньогрецькі драматурги.
Архітектура давньогрецького театру.
Постановочна техніка театру.
Види давньогрецьких театрів

Театри Давньої Греції: походження, актори, архітектура, драматургія

Походження давньогрецького театру.
Організація театральних вистав.
Актори і маски. Хор і глядачі.
Давньогрецькі драматурги.
Архітектура давньогрецького театру.
Постановочна техніка театру.
Види давньогрецьких театрів

Дмитро Буравченко,
аспірант історичного факультету
КНУ імені Тараса Шевченка

"КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЗА ДИРЕКТОРІЇ УНР: ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ"

Прихід до влади Директорії і відновлення республіканського режиму ознаменували початок останньої, критичної фази визвольних змагань. Досліджуване в статті національно-культурне життя в ці часи обмежується територією впливу центральної влади у першій половині 1919 р. (до Кам'янецької доби Директорії). Загальна нестабільність, невизначеність політичної лінії, перманентні бойові дії як проти більшовицьких, так і білих російських сил – всі ці фактори мало сприяли державній підтримці культурних процесів. Але розвиток української культури тривав, причому в окремих галузях досить швидкими темпами.

Лариса Іванівна Горенко©
кандидат мистецтвознавства,
старший науковий співробітник,
професор Національної академії керівних
кадрів культури і мистецтв

ЦЕНТРИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ТЕАТРАХ РОСІЙСЬКИХ МАГНАТІВ
середини XVIII – першої половини XIX ст.

У статті висвітлені концентри української культури в театральних колективах відомих
російських магнатів середини XVIII – першої половини XIX ст., де діяльність митців розглядається як складова української національної культури. Важливим аспектом є українсько-російські культурні зв’язки, а також визначення ролі українців у розбудові російської культури цього періоду. Охарактеризовано високий загальнокультурний рівень українського населення та існування культурно-мистецьких осередків на терені колишньої України-Гетьманщини, де виховувалися професійні фахівці в галузі культури, освіти та виконавства.

Ключові слова: концентри української культури, українські виконавці, російські магнати, іс-
торико-культурна ідентичність, полікультурна інтеграція, національне культурне відродження.

In the article reflection of the соncentre at the Ukrainian culturality into the cast of the theatrical
collective into the well-known Russian landowner of the middle XVIII – the first part XIX-th century, where creative activity public figure examination as the share at the Ukrainian national culture. It is important aspect of the investigation there is Ukrainian-Russia the culture connections, also reflection the role of the Ukrainian into the development for the Russia culture of this is period. Characteristic to the high generally culturality standart for the Ukrainian people and existence at the culturality and art society into the territory past. Ukrainian-Hetman-Cossacks’ statе, where training professional at the specialist in the sphere cultural, education and performance.

Keywords: cоncentre at the Ukrainian culturality, Ukrainian performer, Russian landowner, historycal
and cultural identefication, policulture integration, national and cultural regenerate.

Проценко Євгенія Олександрівна
Донецький національний університет
(Історія)

Театральне життя Сталіно в умовах нацистської окупації.
Науковий напрям: 17. Історія 1.17.1 Історія
Ключові слова: театр, театральне життя, нацистська окупація
Серед проблем, пов’язаних з нацистською окупацією України, зокрема, Донецької області, важливе місце посідає питання стану культури на окупованій території. Важливим осередком культури завжди були і залишаються театри. У зв'язку з цим першочергового значення набуває дослідження стану театральної діяльності в Сталіно в рамках культурних процесів того часу.
Мета роботи  на основі вивчення та преосмислення архівних матеріалів, періодичних видань розкрити стан театрального життя у Сталіно в 1941-1943 рр.

АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА

НАРИСИ З ІСТОРІЇ
ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
УКРАЇНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Київ «Інтертехнологія» 2006

УДК 792.02+792.071
ББК 85.33(0)+85.14
Н28

Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва

Академії мистецтв України; Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін. — Київ: Інтертехнологія, 2006. — 1054с.: іл.

Редакційна колегія
Віктор Сидоренко — академік АМУ, професор, директор Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ
(голова редколегії)
Ігор Безгін — академік АМУ, доктор мистецтвознавства, професор
Ганна Веселовська — доктор мистецтвознавства, доцент
Валерій Гайдабура — членAкореспондент АМУ, доктор мистецтвознавства
Марина Гринишина — кандидат мистецтвознавства, завідувачка відділу театру та музичного мистецтва ІнA
ституту проблем сучасного мистецтва АМУ (упорядник, головний науковий редактор)
Наталя Єрмакова — кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Інституту проблем
сучасного мистецтва АМУ, доцент (секретар редколегії)
Ольга Сіткарьова — кандидат архітектури, учений секретар Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ
(відповідальний секретар редколегії)
Юрій Станішевський — членAкореспондент АМУ, доктор мистецтвознавства, професор
Ігор Юдкін — членAкореспондент АМУ, доктор мистецтвознавства
Рецензенти:
Анатолій Баканурський — доктор мистецтвознавства, професор
Роман Єсипенко — доктор історичних наук, професор
Друкується за рішенням Вченої Ради Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ
від 4 вересня 2006 року (протокол № 8)
«Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття» є першою за багато років спробою колективу украA
їнських театрознавців комплексно дослідити сценічну практику в Україні ХХ століття, систематизувати факти та явиA
ща театрального процесу в Україні зазначеного періоду, виявити та обґрунтувати основні моделі його функціонуванA
ня в культурному контексті століття. Видання розраховане на широке коло читачів: від спеціалістів з фаху до всіх тих,
кого цікавить історія театру та сучасна театральна практика в Україні. Також придатне для використання у якості наA
вчального посібника з курсу історії вітчизняного сценічного мистецтва у спеціалізованих вузах.
ISBN
© Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ
© ПІІ «Інтертехнологія», ТОВ

Новиков, А.
Гоголівські традиції у творчості драматургів театру корифеїв
/ А. Новиков // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. - 2009. - № 4. - С. 51-55.

На початку 80-х років ХІХ ст., коли лещата Російської імперії ослабли і на теренах Східної України нарешті з’явилася перша національна професійна трупа (славнозвісний театр корифеїв), перед подвижниками молодого українського театру постала нагальна потреба поповнити й оновити репертуар, який у той час і кількісно, і якісно був надто бідним. Кілька творів Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Шевченка, Кропивницького, Старицького – ось в основному й усе, що було цінного в його арсеналі.