ТЕАТРАЛЬНА ГРУПА КООПЕРАТИВУ "УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР" У ЛЬВОВІ ПІД ДИРЕКЦІЄЮ ЙОСИПА СТАДНИКА 1927-1929 РОКІВ

Львів як культурна й адміністративна столиця Східної Галичини був місцем найгостріших сцен зіткнення мистецьких і політичних національних інтересів, „війни культур“ і класів. Праця певного національного театру сприймалася громадськістю не як мистецька подія, а як маркування свого національного простору, як здобування нової території. Звідси і чітка тенденція до „витіснення“ українців поляками за межі символічного простору — обмеження щодо дозволів українським театрам виступати у Львові. Також надзвичайно болісним питанням для українців був брак у Львові власного театрального приміщення. Ще 1903 р. постав у місті „Краєвий комітет для будови українського театру“, який закупив велику площу під будову українського театру (нині — сквер і пам’ятник „Жертвам комуністичних злочинів“). Однак львівська міська рада так і не дала дозволу будувати, посилаючись на заборону відкривати розважальні заклади поряд із костелами. У міжвоєнний час справу організації будови безуспішно продовжував — створений влітку 1923 р. як організаційний центр західноукраїнського театрального життя — Кооператив „Український театр“ у Львові (вул. Руська, 18).

Сергій Козлов
«СПІВОЧЕ ПОРОСЯТКО»
Казка на дві дії, дев’ять картин
Переклад з російської Володимира Підцерковного
Рівне 1996 р.

Біблійний міф крізь призму часу

Вертеп – будиночок, де відбувається чудо. Чудо народження нового життя. Різдво. Ляльковий будиночок розростається до розмірів Всесвіту, і десь там, у Всесвіті, народжується нова зірка, яку назвали Віфлеємською.

«…Звезда от других отличалась
сильней, чем свеченьем, казавшимся лишним,
способностью дальнее смешивать с ближним»,
писав великий російський поет Йосиф Бродський.

Механіка театральної ляльки. Голова

Основне щодо виготовлення механіки голови театральної ляльки. Поради, рекомендації, схеми.

Національний університет „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”
Факультет гуманітарних наук, кафедра філології
ПРИРОДА ТЕАТРАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ Е.Т.А.ГОФМАНА
Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання бакалавра гуманітарних наук
Науковий керівник: канд. філол. наук Шалагінов Б.Б.
Київ – 2003

Твори Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822) вже протягом майже двох століть привертають незмінну читацьку і дослідницьку увагу. Цей письменник є найвідомішим і найвпливовішим з німецьких романтиків, незмінно сучасний і цікавий для прочитання і тлумачення. Його твори живуть постійним сценічним життям, виникають нові й нові постановки. Недарма підзаголовком одного з його творів є „Казка з нових часів”: кожне покоління знаходить у ньому щось нове й актуальне.

РИНОК ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Президент Всеукраїнської професійної спілки «Гільдія Акторів Кіно», магістр права інтелектуальної власності - Артур Лі.

ЯК ДЕРЖАВА ПОРУШУЄ КОНСТИТЦІЙНІ ПРАВА ГРОМАДЯН - ЧОМУ ЖУРНАЛІСТИ, НАУКОВЦІ, АКТОРИ, ВИНАХІДНИКИ ТА ІНШІ ТВОРЦІ НЕ ОТРИМУЮТЬ ВИНАГОРОД РОЯЛТІ ВСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ

Механіка театральної ляльки. Гапіт

Матеріал містить опис, фото і схеми механіки гапітної ляльки й являється цінним посібником для фахівців-театралів. конструкторів та механізаторів театральних ляльок.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ З АВТОРАМИ ТА ВИКОНАВЦЯМИ

УРЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВІДНОСИН МІЖ РОБОТОДАВЦЕМ І НАЙМАНИМ ТВОРЦЕМ ПРИ СТВОРЕНІ ОБ’ЄКТІВ ІВ

Об’єктами права інтелектуальної власності є продукти творчої діяльності які є творами, що охороняються ЗУ «Про авторське право і суміжні права», Договором ВОІВ Про авторське право (1996) та Угодою ТРІПС до якої Україна приєдналась10 квітня 2008 року Законом №250-VI.

При створенні творів працівниками, на умовах виконання службових (трудових) обов’язків, договір з автором має відповідати вимогам ч.3 ст.16 ЗУ «Про авторське право і суміжні права».

Стенограма
заключної конференції журі фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»

Світлана Максименко: Дорогі, друзі! Останній день V Міжнародного фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011», і ми, ясна річ, можемо подякувати учасникам та організаторам, котрі продовжили цю прекрасну традицію, започатковану 10 років тому, на початку нового тисячоліття, розуміючи, що «ОБЕРЕГИ» це те, що повинне нас і об’єднувати в цьому світі й говорити про наші ідентичність: це театр, котрий пропагує національну культуру, як мову або як засіб виразності, який повинен бути універсальним. Мову театру ляльок розуміють у світі, і ми можемо бути цікавими тільки тоді, коли ми щось запропонуємо своє, котре нас вирізняє і водночас об’єднує. Отже, лялька універсальна, лялька не має мовних, етнічних кордонів. На цьому фестивалі ми побачили, що дійсно там, де є талановитий режисер, талановитий художник і актор, котрий «оживляє» ляльку, там не треба перекладача, не треба, так би мовити, будь-яких пояснень. Лялька це те, котре ніколи не вмре, хоча й проблем у ній багато. Ми побачили різні театри, різні засоби виразності і, якщо будуть запитання, то я думаю, що мої поважні колеги, практики театру Леонід Попов і Олександр Інюточкін, котрі представляють дві найповжніші школи – київську й харківську, зможуть на них відповісти й поділитися своїми враженнями про те, що ж все-таки є фестиваль «ОБЕРЕГИ».

Дмитро Нуянзін
"Не в писанках справа, коли йдеться про національну драматургію. "
Виступ на конференції в рамках фестивалю «ОБЕРЕГИ’2011»